Навчальна дисципліна «Стале партисипативне управління земельними ресурсами»
1. АНОТАЦІЯ ДО КУРСУ
Стале партисипативне управління земельними ресурсами формує уявлення і практичні навички використання інноваційних інструментів, включно з використанням цифрових технологій, які можуть бути реалізовані випускниками у майбутній професії, а також у державному управлінні. Навчальна дисципліна забезпечує глибокі інноваційні знання щодо принципів участі, стійкості та цифровізації землеустрою.
2. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Мета – ознайомлення з ключовими аспектами регулювання землекористування та просторового планування на основі принципів партисипативності (спільної участі), порівняльний аналіз найкращих практик ЄС та ключових аспектів їх імплементації в Україні.
Завдання курсу:
− ознайомити здобувачів вищої освіти з основами і передумовами появи партисипативного управління;
− розглянути функції та завдання партисипативного управління земельними ресурсами;
− опрацювати порівняння етапів розвитку партисипативного управління земельними ресурсами у країнах ЄС;
− визначити напрями застосування цифрових сервісів партисипативного управління земельними ресурсами в ТГ.
3. РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ
За результатами опанування курсу здобувач повинен вміти:
- здійснювати порівняльний аналіз нормативно-правових актів України та регуляторних документів ЄС щодо управління землями ТГ
- застосовувати основні знання з питань партисипативного управління земельними ресурсами та організації процесів планування території на рівні територіальних громад
- використовувати й оцінювати ефективність використання цифрових засобів у сфері використання земель
- аналізувати та визначати основні пріоритети розвитку територіальних громад
4. ВИКЛАДАЧ
Микола ТРЕГУБ
6. СТРУКТУРА КУРСУ
Лекції – 60 годин
Практичні заняття – 60 годин
Фінансується Європейським Союзом. Однак висловлені погляди та думки належать лише авторам і не обов’язково відображають погляди Європейського Союзу чи Європейського виконавчого агентства з освіти та культури (EACEA). Ні Європейський Союз, ні EACEA не можуть нести відповідальність за них.